Справа про умисне тяжке тілесне ушкодження, що призвело до смерті потерпілого, розглянута Верховним Судом, ілюструє складність правової кваліфікації злочинів із подвійними наслідками. Судові рішення у цій справі, зокрема вирок районного суду, ухвала апеляційного суду та постанова Верховного Суду, визначають ключові аспекти відмежування між умисним тяжким тілесним ушкодженням, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України), та вбивством через необережність (ст. 119 КК України).
Обвинувачений разом із співучасником, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, наніс численні удари потерпілому, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження. Внаслідок отриманих травм потерпілий помер. Основним аргументом сторони захисту було твердження про відсутність у обвинуваченого умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень та необхідність перекваліфікації його дій за ст. 119 КК України. Однак суд першої інстанції визнав, що діяння обвинуваченого містять усі ознаки складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки безпосередньою метою нанесених ударів було саме заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю.
Апеляційний суд підтримав цю кваліфікацію, наголосивши, що у подібних справах важливим є аналіз причинно-наслідкового зв’язку між насильницькими діями та смертю потерпілого. У цьому випадку обвинувачений усвідомлював небезпеку своїх дій, що проявилося у нанесенні численних ударів, у тому числі в життєво важливі органи, проте не передбачав летального наслідку. Це вказує на наявність прямого чи непрямого умислу щодо заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і необережну форму вини щодо смерті потерпілого, що повністю відповідає конструкції складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
У касаційній скарзі захисник наполягав на неправильному застосуванні кримінального закону та порушенні процесуальних норм, зокрема, врахування показань обвинуваченого про відсутність у нього наміру завдати тяжких ушкоджень. Крім того, сторона захисту посилалася на процесуальні порушення під час слідчих дій, у тому числі проведення слідчого експерименту після 22 години без належного обґрунтування.
Верховний Суд, аналізуючи доводи касаційної скарги, дійшов висновку про їх необґрунтованість. Суд наголосив, що вирок та ухвала апеляційної інстанції були ухвалені на основі всебічного аналізу доказів, зокрема результатів судово-медичної експертизи, показань свідків та даних слідчих експериментів. Верховний Суд підтвердив, що під час судового розгляду була забезпечена рівність прав сторін, а покарання було призначене з урахуванням обставин справи, зокрема молодого віку обвинуваченого та його позитивних характеристик. Разом з тим, суд підкреслив, що покарання у вигляді семи років позбавлення волі є мінімально можливим згідно з санкцією ч. 2 ст. 121 КК України.
Ця справа є цікавим прецедентом для практики застосування ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки вона вкотре підтвердила, що в подібних випадках необхідно ретельно аналізувати форму вини. Зокрема, умисне ставлення до спричинення тяжких тілесних ушкоджень не виключає можливості необережного ставлення до смертельних наслідків. Саме ця змішана форма вини є визначальною для правильної кваліфікації таких злочинів.
Таким чином, дана справа демонструє складність правозастосування у випадках насильницьких злочинів із летальними наслідками та підкреслює важливість детального дослідження доказів для встановлення характеру умислу. Це вкотре підтверджує необхідність залучення досвідчених адвокатів, які здатні професійно захищати права обвинувачених та забезпечувати дотримання норм кримінального процесуального права.
Раніше ми розповідали, що суд виправдав обвинуваченого, захист якого здійснював адвокат Богдана Глядик, за завдання тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті потерпілого.
Адвокат по кримінальних справах Богдан Глядик, партнер юридичної компанії Evidence Partners, засновник проєкту Адвокатський ЦЕХ, має значний досвід у кримінальних провадженнях, зокрема й в питаннях кваліфікації злочинів, пов’язаних із насильницькими діяннями. Сьогодні його професійна кваліфікація спрямована на захист підозрюваних, обвинувачених у білокомірцевих кримінальних провадженнях (Whote Collar Crime). Професійний підхід до аналізу доказів та використання правових аргументів сприяє ефективному захисту клієнтів пана Богдана, серед яких народні депутати, міністри, керівники великих підприємств та підприємці.