Кримінальний кодекс передбачає кримінальне покарання за грубе порушення законодавства про працю. В окремих випадках скорочення працівників, переведення на неповний робочий день можуть містити склад згаданого кримінального правопорушення.
Згідно ст. 172 КК України, грубе порушення законодавства про працю карається 1) штрафом від 34000 грн. до 51000 грн. або 2) позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або 3) виправними роботами на строк до двох років.
Фактично, діяльність керівника будь якого підприємства, установи, організації, містить ризики, що в його діях можуть побачити кримінальне правопорушення, пов’язане з трудовим законодавством. Однак, це не означає, що діяння, яке на думку заявника, потерпілого є грубим порушенням трудового законодавства є таким і підлягає кримінальному правопорушенню.
Як показує практичний досвід об’єднання адвокатів ЦЕХ, більшість кримінальних проваджень, в яких правоохоронні органи перевіряють діяльність керівника на дотримання законодавства про працю, закриваються ще на етапі досудового розслідування, у зв’язку із відсутністю події кримінального правопорушення. Тобто, діяння, які розслідуються не є злочинами.
Адвокат по кримінальних справах знає, що не все, що зареєстровано як кримінальне провадження, не тільки не закінчується обвинувальним вироком, а часто взагалі не доходить до суду. Велика частина справ, кваліфікованих за ст. 172 Кримінального кодексу, яка потрапляє на стіл суду, отримує логічне закінчення – виправдувальний вирок відносно керівника.
Прикладом є кримінальна справа, яка пройшла усі три судові інстанції. На кожному етапі судового контролю результат був на користь обвинуваченого, виправданого.
Згідно обвинувального акту, особа, перебуваючи на посаді директора державної установи, будучи службовою особою, якій надано право приймати працівника на роботу та звільняти з роботи або документально оформляти таке прийняття, порушуючи вимоги Статуту підприємства та контракту, видав наказ про переведення потерпілого на неповний робочий день з оплатою праці згідно з відпрацьованим часом на 0,25 посадового окладу, про що не повідомив потерпілого більш ніж за два місяці, оскільки виникла істотна зміна умов праці останньої.
Це й же обвинувальний акт передбачає, що керівник, порушуючи вимоги Статуту підприємства та контракт, не здійснив контроль щодо дотримання трудових прав працівниці, що призвело до порушення трудового законодавства.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, надані прокурором та стороною захисту, допитавши свідків, обвинуваченого, потерпілого, в результаті Судом встановлено, що керівник у зв’язку з недостатнім фінансуванням установи, з метою недопущення утворення заборгованості з заробітної плати перевів підрозділ у кількості 28 осіб на неповний робочий день з оплатою праці згідно з фактично відпрацьованим на 0,25 посадового окладу.
Судом встановлено, що вказаний наказ було доведено працівникам на загальних зборах та в подальшому він був розміщений на дошці оголошень. Незважаючи на це, потерпіла продовжувала працювати на відповідній посаді та не зверталася із заявою чи повідомленням на адресу установи про відмову від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці.
Проаналізувавши повно, всебічно та об’єктивно обставини справи, надані сторонами докази, заслухавши свідків, обвинуваченого, потерпілого, суд прийшов до висновку про недоведеність стороною обвинувачення того, що керівник – обвинувачений вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ст. 172 КК, виправдавши його.
Раніше ми розповідали, що суд відмови в застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.