Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення суду, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини. Адвокати, які беруть участь у судових засіданнях, регулярно чують таке твердження під час оголошення судового рішення.
Частина 2 ст. 376 Кримінального кодексу України, передбачає, якщо складання судового рішення у формі ухвали (постанови) вимагає значного часу, суд має право обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини, яку підписують всі судді.
Однак, оголошення лише вступної і резолютивної частин рішення створює невизначеність в строках на оскарження такого рішення, у випадку, якщо сторона кримінального провадження з ним не погоджується.
Якщо говорити про оскарження вироку чи іншого рішення суду першої інстанції, на які Кримінальний процесуальний кодекс дає відповідно 30 і 7 днів, то проблем начебто й нема. Навіть якщо повний текст судового рішення стороною буде отримано через 5 днів після його оголошення, залишається не менше 2 днів для подачі скарги.
Але, для оскарження ухвали слідчого судді закон відводить всього 5 днів. І саме в цьому випадку зазвичай виникають проблеми, оскільки повний текст такої ухвали, з якого власне й вбачаються мотиви і аргументація прийняття судом відповідного рішення, сторона може отримати саме в останній день подачі скарги на таке рішення.
Судова практика з приводу обчислення строків на оскарження ухвал слідчого судді різнилася. Одні судді вважали, що оскільки закон передбачає, що початок відліку строку на оскарження починається з дня оголошення рішення, якщо сторона була присутня під час оголошення такого рішення, тому й скаргу потрібно подавати протягом 5 днів.
Подаючи скарги на такі рішення поза відведеним 5-денним строком та просячи поновити строк на оскарження, сторона аргументує, що не може знати мотиви прийняття рішення, а тому без повного тексту не можливо й підготувати скаргу на таке рішення. І частина суддів з цим погоджувалася.
Крапку в цьому питанні поставила Об’єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
По справі, яку розглянув Суд, ухвала була винесена 4 травня, а повний текст цього рішення був оголошений 10 травня, що фактично унеможливлювало подачу апеляційної скарги до 10 травня. Суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника обвинуваченого, оскільки адвокат був присутній під час оголошення вступної і резолютивної частини цієї ухвали 4 травня, а тому скаргу потрібно було подати до 10 травня.
Вивчивши матеріали, Касаційний кримінальний суд зазначив, що у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення.
Результатом розгляду цієї справи став висновок ВС: у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.
✔ Юридична консультація адвоката у кримінальних справах, ✔ захист підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні, ✔ слідчі дії (огляд, обшук, допит, затримання, слідчий експеримент, експертиза тощо), ✔ обрання запобіжного заходу, ✔ участь на стадії судового розгляду кримінального провадження.