Верховний Суд: автомобіль – не завжди сховище

Чи може автомобіль вважатися сховищем, якщо його двері залишилися незачиненими? Верховний Суд України надав відповідь на це запитання в своєму рішенні, яке стало важливим прецедентом.

Згідно із частиною третьою статті 185 Кримінального кодексу України, крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

У справі, яку переглядав Касаційний кримінальний суд, згідно із обвинувальним актом, особа вчинила замах на крадіжку через незачинені двері автомобіля. Апеляційний суд, посилаючись на замок і сигналізацію автомобіля, вирішив, що це відповідає поняттю сховища. Однак Верховний Суд вказав, що ці засоби охорони не унеможливили вільний доступ злочинця, оскільки двері були незачиненими.

Верховний Суд зазначив, що cалони та/або багажні відділення автомобілів можуть бути віднесені за своїми ознаками до поняття «сховище», виходячи з їх конструктивних особливостей, наявності пристосувань чи засобів охорони, у тому числі технічних, які об`єктивно перешкоджають вільному доступу сторонніх осіб, а також інших ознак, які дозволяють ідентифікувати вказані місця як такі, що мають, окрім іншого, призначення для постійного або тимчасового зберігання майна (тобто є сховищем).

Відповідно до статті 185 КК України, крадіжка з проникненням у сховище є кваліфікуючою ознакою злочину. Для визнання автомобіля сховищем, необхідно довести наявність засобів охорони, які суттєво ускладнюють доступ сторонніх осіб. Сигналізація і замок можуть бути такими засобами, але тільки за умови, що вони реально перешкоджають проникненню.

У випадку, якщо сторона обвинувачення не доводить належними і допустимими доказами обставини, які дозволяють ідентифікувати відповідний автомобіль як «сховище», суд не повинен кваліфікувати злочин з проникненням у сховище. 

Раніше ми розповідали про невідкладний обшук у кримінальному провадженні.