Протокол огляду транспортного засобу без судового рішення – недопустимий доказ

Суд визнав недопустимим доказом протокол огляду транспортного засобу та усіх похідних доказів через неотримання дозволу на проведення такої слідчої дії. Такі порушення сторони обвинувачення, а також недоведення розміру завданої кримінальним правопорушенням шкоди призвели до того, що суд постановив виправдувальний вирок, який підтвердив і Верховний Суд.

Конституція України, норми якої є нормами прямої дії, визначає, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Ідентичну норму містить і Кримінальний процесуальний кодекс України.

Разом з цим, законодавство містить певні уточнення для окремих випадків. Зокрема, є можливим проведення обшуку без відповідної ухвали суду (слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення).

Однак, після проведення такої слідчої дії, слідчий, прокурор зобов’язані невідкладно звернутися до суду для отримання такого дозволу. Під час розгляду такого звернення, суд вирішуватиме чи були правові підстави проводити обшук до отримання відповідного дозволу та що робити з виявленим в результаті таких дій. Суд може й визнати необгрунтованим проникнення.

До суду було скеровано обвинувальний акт, за яким особу обвинуватили у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 249 Кримінального кодексу (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду).

На підтвердження вини обвинуваченого, прокурор надав протокол огляду місця події, згідно якого в мотоциклі, яким керував обвинувачений було виявлено знаряддя для вилову риби, а також риба у кількості 117 штук. Крім цього, в ході судового розгляду були допитані свідки, які були співробітниками правоохоронного органу.

Даючи оцінку наданим показав, суд зазначив, що усі допитані свідки вказали, що не бачили як обвинувачений здійснював вилов риби.

Протокол огляду місця події суд визнав недопустимим доказом, так як у ході огляду місця події слідчим фактично було здійснено проникнення до володіння особи, яким визнається у тому числі і транспортний засіб, й проникнення до якого, можливе лише на підставі ухвали слідчого судді. Однак слідчі за отриманням такого судового рішення до проведення огляду та після його проведення не зверталися, в судовому засіданні відповідну ухвалу не надали. Наслідком такого є визнання такого протоколу недопустимим доказом, оскільки в цілому слідча дія була проведена з порушенням вимог закону.

Разом з цим, наслідком визнання протоколу огляду місця події недопустимим доказом є й визнання як недопустимих доказів, отриманих під час проведення огляду (риболовне знаряддя, риба). Таким чином обвинувачення не змогло надати доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

Окрему оцінку судом надано підтвердженню розміру завданої шкоди. Прокурор для підтвердження цього надав Розрахунок завданих збитків. Однак, Кримінальний процесуальний закон вимагає для підтвердження розміру завданих збитків проводити відповідну експертизу. Однак, здійснюючи досудове слідство, ні прокурор, ні слідчий проведення такої експертизи не ініціювали. Під час судового слідства сторона обвинувачення намагалася довести розмір завданих збитків зазначеним розрахунком та усним переконанням.

Враховуючи зазначення, суд прийшов до висновку, що сторона обвинувачення не змогла довести розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди належними і допустимими доказами.

Суд першої інстанції виправдав обвинуваченого. Незважаючи на подані прокурором спочатку апеляційну, а пізніше й касаційну скарги, наступні судові інстанції лише підтвердили правильність виправдувального вироку районного суду.

Згідно ч. 1 ст. 249 КК України, за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, передбачена кримінальна відповідальність: штраф від 17000 до 51000 грн. або обмеженням волі на строк до трьох років.

Однак, якщо такі дії вчинено із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, винному загрожує кримінальне покарання у виді штрафу в розмірі від 51 тис. до 85 тис. грн., обмеження волі до 3 років або ж позбавлення волі до 3 років.


✔ Юридична консультація адвоката у кримінальних справах, виїзд адвоката на місце події, на затримання, захист підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні, слідчі дії (огляд місця події, обшук, допит, затримання, слідчий експеримент, експертиза тощо), обрання запобіжного заходу, участь на стадії судового розгляду кримінального провадження.

Телефон адвоката: 067 157-24-14 (Telegram, WhatsApp, Viber), 093 602-83-47