Право на захист: між формальністю та реальною допомогою
Право на захист – це не абстрактна декларація, а практичний інструмент, який забезпечує справедливість у кримінальному процесі. Особливо гостро його значення відчувається тоді, коли вирішується питання про обрання запобіжного заходу, адже саме в цей момент людина стикається з найбільшими ризиками обмеження її свободи.
На жаль, у сучасних реаліях це фундаментальне право нерідко намагаються перетворити на формальність, позбавлену свого змісту. Саме тому адвокат Богдан Глядик, член комітету НААУ із захисту прав людини, ініціював проведення професійного круглого столу, щоб у спокійному та відкритому діалозі з суддями, адвокатами та правозахисниками обговорити, як повернути цій гарантії її практичну силу.
Захід, на тему «Ефективність права на захист при застосуванні запобіжних заходів: гарантії, виклики та шляхи забезпечення» відбувся 12 вересня 2025 року у стінах Національної асоціації адвокатів України.
У центрі розмови було кілька ключових проблем, які перетворюють захист на ілюзію. Перша і головна – це хронічна нестача часу. Коли захисник отримує матеріали за лічені години до засідання, а іноді, як у прикладі одного з колег, сорок хвилин на вісімнадцять томів справи, про якісну підготовку не може бути й мови. У таких умовах змагальність сторін стає неможливою, а право на захист – лише формальною присутністю адвоката в залі суду.
Інша проблема – це маніпуляції із залученням захисників із системи безоплатної правничої допомоги. Коли прокурор одночасно з клопотанням про застосування тримання під вартою подає постанову про залучення адвоката за призначенням, знаючи, що у підозрюваного є свій, вільнообраний захисник, це фактично усуває обраного адвоката від процесу. Людина позбавляється права на той захист, якому довіряє, а сама система перетворюється на інструмент тиску, а не допомоги.
Під час дискусії почули думки всіх сторін. Судді говорили про надмірне навантаження та законодавчо відведений час, якого об’єктивно недостатньо для ретельного аналізу справи. Представники системи безоплатної допомоги – про тиск, якого вони зазнають, та про відсутність у них повноважень впливати на рішення прокурора чи суду. Усе це – частини однієї системної проблеми, яка потребує не взаємних звинувачень, а виважених рішень.
Філософія, яку ми втілюємо в Адвокатському ЦЕХу, полягає в тому, що справжня майстерність проявляється у спокійній та глибокій роботі. Для нас захист клієнта на етапі обрання запобіжного заходу – це дещо більше, ніж просто надання правничої допомоги. Це відповідальність за те, щоб фундаментальне право на захист не залишилось формальністю, а стало реальною можливістю для людини відстояти свою свободу та репутацію. Здійснюючи захист у кожній конкретній справі, ми захищаємо сам принцип. Саме тому цей круглий стіл є не разовим заходом, а частиною нашої послідовної роботи, спрямованої на те, щоб кожен, хто потребує допомоги, отримав не просто послугу, а дієвий та кваліфікований захист в системі, яка націлена на захист прав кожного.
Раніше ми розповідали, що суд відмовив у застосуванні запобіжного заходу.