За загальним правилом, затримання особи допускається лише за рішенням суду. Проте, як виняток, Конституція України (у частині 3 статті 29) передбачає можливість затримання особи без судового рішення “у разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити”.
Кримінальне затримання без рішення суду може здійснюватися виключно в таких випадках:
Співробітники правоохоронних органів можуть затримати особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене позбавлення волі, тільки якщо цю особу застали під час вчинення правопорушення або замаху на його вчинення, або якщо свідки, включаючи потерпілого, або очевидні докази на тілі, одязі або місці події, свідчать про те, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення.
Співробітники правоохоронних органів можуть затримати підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі більше 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тільки якщо він не виконав обов’язки, покладені на нього судом при обранні запобіжного заходу, або не виконав вимог щодо внесення коштів як застави чи документів на підтвердження цього.
Будь-яка особа може затримати особу, яка вчиняє кримінальне правопорушення, після вчинення злочину, здійснює замах на вчинення злочину, при переслідуванні особи, яка підозрюється у вчиненні злочину. У такому разі, особа, яка здійснила затримання, повинна негайно доставити затриманого до найближчого відділення поліції або невідкладно повідомити про таке затримання правоохоронців та місцезнаходження затриманого.
Всі затримання без рішення суду повинні бути обґрунтовані та проводитися відповідно до вимог закону. Затримання особи є лише тимчасовим запобіжним заходом та не може бути використано як засіб покарання за злочин. Крім того, затримана особа має право на правовий захист, включаючи право на захист від самовільного затримання та на оскарження законності та обґрунтованості затримання.
Кримінальне затримання може здійснюватися виключно на підставі рішення суду. Під час досудового розслідування, слідчий суддя вирішує питання про затримання та обрання запобіжного заходу, в тому числі тримання під вартою. Під час судового розгляду ці питання вирішує суд. Слідчий суддя також приймає рішення про застосування тимчасового та екстрадиційного арешту з метою видачі особи іноземній державі.
Закон визначає момент затримання як фактичне позбавлення особи волі, коли вона змушена залишатися поряд із працівником правоохоронного органу чи у визначеному ним приміщенні і не може за власною волею його залишити.
Затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення без рішення слідчого судді чи суду не може перевищувати 72 годин з моменту затримання. Якщо затримання було здійснене без ухвали слідчого судді чи суду, то особа має бути доставлена до слідчого судді чи суду протягом 60 годин. Якщо затримання було здійснене на підставі ухвали слідчого судді чи суду, то особа має бути доставлена до слідчого судді чи суду протягом 36 годин.
Якщо особа була затримана у зв’язку з розшуком іноземною державою за вчинення кримінального правопорушення, то їй має бути негайно вручено повідомлення про підозру та таку особу доставляють до слідчого судді протягом 60 годин з моменту затримання.
При затриманні обов’язково складається протокол. В ньому, з поміж іншого, важливо щоб правильно був зафіксований час фактичного затримання. Саме з цього часу повинні відраховуватися строки, вказані вище.
В протоколі затриманий має можливість написати свої зауваження: якщо порушено його права, якщо йому не роз’яснено прав, якщо на вимогу не було надано адвоката, якщо неправильно вказаний час фактичного затримання тощо. Якщо у затриманого є якісь найменші зауваження, ми рекомендуємо обов’язково їх вписувати в протокол.
Затриманий має щонайменше такі права:
1. Право на правову допомогу адвоката та конфіденційне побачення з ним.
2. Право на медичну допомогу.
3. Знати за що і на якій підставі його затримано, хто його затримує.
4. Право не давати жодних пояснень, не відповідати на жодне запитання.
5. Право повідомити когось за вибором своє затримання.
6. Знайомитися з матеріалами, які дали підстави правоохоронцям здійснити затримання.
Після того як особа затримана, їй протягом 24 годин повинні вручити письмове повідомлення про підозру та вирішити питання (на розсуд слідства) щодо необхідності звернення до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу. Якщо підозра не вручається протягом 24 год. з моменту фактичного затримання, особа повинна бути звільнена.
Адвокати об’єднання адвокатів ЦЕХ завжди рекомендують, підписуючи будь який документ, ставити не лише дату, але й фактичний час підписання.
Законом передбачено, що затриманий має право на вільно обраного ним захисника – адвоката. Часто слідчими залучаються т.з. “безплатні адвокати”. ми не рекомендуємо ігнорувати таких адвокатів.
Як мінімум такий адвокат зможе повідомити про ваше затримання тих осіб, яких ви хочете (головне пам’ятати їх контактні номери телефонів), які зможуть залучити вам уже адвоката. якого ви самі виберете (це за умови, що слідчі проігнорують таке).
Якщо під час затримання особі щось не зрозуміло, вона має право на детальне роз’яснення того. що їй не зрозуміло.
Після затримання, якщо особу не звільнено з підстав, зазначених вище, слідчий суддя повинен вирішити питання обрання запобіжного заходу.
Раніше адвокат Богдан Глядик розповідав про запобіжний захід у кримінальному процесі.
Зв’яжіться з нами зараз: т. 067 157-24-14 (доступні месенджери: WhatsApp, Telegram, Signal), також пишіть в соц.мережах Facebook, Instagram.