Коли водії порушують вимоги правил безпеки дорожнього руху, в результаті чого відбувається дорожньо-транспортна пригода (у т.ч. завдається шкода майну), проблем із правовою кваліфікацією таких подій немає. Якщо потерпілих немає, для винного водія це стаття 124 КУпАП, якщо ж комусь із потерпілих в результаті ДТП завдано шкоду життю чи здоров’ю – ст. 286 або 286-1 КК України.
Однак, останнім часом, завдяки соціальним мережам, ми часто спостерігаємо за дорожніми конфліктами іншої природи. Порушення ПДР, зазвичай, в таких конфліктах є опосередкованою причиною їх виникнення, тобто призводить до виникнення “особистої неприязні”. А далі починаються суперечки, які можуть перерости в нанесення травм учасникам чи майну.
Для того щоб винна особа понесла покарання за свої дії, одним із важливих елементів є необхідність правильної кваліфікації таких дій.
Якщо говоримо про нанесення травм особі, то тут ніби то все легко. Кримінальний кодексу України передбачає ряд норм (від статті 121 до статті 126 КК, як мінімум), які передбачають кримінальне покарання за нанесення особі травм різного ступеня тяжкості (зазвичай, в таких конфліктах дуже рідко настає летальний наслідок). Покарання за такі дії може становити як штраф, так і реальне позбавлення волі до 10 років.
Однак, як бути, якщо шкоди здоров’ю не завдано, а пошкоджено лише майно, наприклад автомобіль? За кримінальним законом такі дії можна кваліфікувати як навмисне пошкодження майна. Частина перша статті 194 Кримінального кодексу передбачає покарання за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Тобто важливим при такому обвинуваченні встановити розмір завданої шкоди. Великим розміром є сума понад 280 тис. грн. Тобто, кримінальна відповідальність за умисне пошкодження майна може настати у випадку завдання шкоди на понад 10 тис. дол. США. Якщо завдану шкоду оцінено в меншу суму, кримінальній відповідальності за ч. 1 ст. 194 КК України особа не може піддаватися.
Частина друга статті 194 КК України передбачає кримінальне покарання за навмисне пошкодження чи знищення майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки. Зазвичай в дорожніх конфліктах до вказаних в цій нормі наслідків не доходить, тому й підстав притягати до відповідальності за цією нормою немає.
Інколи дії осіб в дорожніх конфліктах кваліфікують як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Однією із кваліфікуючих ознак цього злочину є його вчинення із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (покарання – позбавлення волі від 3 до 7 років).
Для кваліфікації дій особи саме як хуліганство, потрібно також встановити певні обов’язкові обставини. Так, саме лише громадське місце де відбувалися події, не є підставою для кваліфікації дій особи за статтею 296 КК (Верховний Суд). Також Верховний Суд скасовував обвинувальний вирок на підставі того, що наявність особистої неприязні між обвинуваченим і потерпілим робить неможливим притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності саме за статтею 296 КК України (хуліганство), оскільки сторона обвинувачення повинна була довести мотив злочину – бажання обвинуваченого протиставити себе суспільству та продемонструвати явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки.
Верховний Суд відзначає, що головним критерієм хуліганства, як злочину проти громадського порядку та моральності є відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого.
Тобто, за таких тлумачення кримінально-правових норм, в учасника дорожнього конфлікту, якого обвинувачують в хуліганстві з’являється чудовий шанс бути виправданим.
В результаті, як бачимо, притягнути учасника дорожнього конфлікту до кримінальної відповідальності досить не просто. Неправильна кваліфікація дій особи, не доведення обов’язкових елементів складу злочину, навіть при визнанні вини обвинуваченим, може мати наслідок – виправдувальний вирок.
✔ Юридична консультація адвоката у кримінальних справах, ✔ виїзд адвоката на місце події, на затримання, ✔захист підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні, ✔ слідчі дії (огляд місця події, обшук, допит, затримання, слідчий експеримент, експертиза тощо), ✔ обрання запобіжного заходу, ✔ участь на стадії судового розгляду кримінального провадження.
Телефон адвоката: 067 157-24-14 (Telegram, WhatsApp, Viber), 093 602-83-47
Слідкуйте також за нашими сторінками у соціальних мережах:
Facebook.com, Instagram.com