Конституція гарантує кожному недоторканість його житла. Проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку дозволено виключно за вмотивованим рішенням суду.
Кримінальний процесуальний кодекс вказує, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді.
Це правило не без винятків. У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Однак, дуже часто, слідчим, оперативникам вимоги закону не цікаві і проникнути до чийогось житла не викликає якихось труднощів. Особливо просто, коли особа, яка підозрюється (офіційно чи не офіційно) у житлі якої хочуть провести обшук орендує це приміщення. В такому випадку правоохоронці отримують згоду власника житла і проникають у квартиру, проводять обшуки.
КПК визначає, що житло особи – це будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.
Адвокат по кримінальних справа – т. 067 157-24-14
В одній із справ, особу засуджено до 13 років позбавлення волі за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України і ч. 4 ст. 187 КК України. Засуджений із вироком суду першої інстанції і апеляційного суду не погодився і звернувся із скаргою в Касаційний кримінальний суд Верховного Суду, в якій просив скасувати судові рішення стосовно із закриттям кримінального провадження у зв`язку з недостатністю доказів для доведення його винуватості у вчиненні злочинів, за які його засуджено.
Як вбачається із судових рішень, на стадії досудового слідства у кімнаті, яку засуджений орендував було проведено обшук, під час якого вилучено речі, які пізніше визначено як речові докази. Після цього, в результаті проведеного обшуку було проведено ще ряд експертиз. В цілому, вилучені в квартирі докази та висновки проведених судових експертиз стали підставою для передачі до суду обвинувального акту і винесення судами першої і апеляційної інстанцій вироків, які визнавали особу винною в інкримінованих злочинах.
Однак, зазначений обшук, який правоохоронці для зручності назвали оглядом, було проведено з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зокрема для проведення відповідної слідчої дії, в порушення вимог ст. 234 КПК не було отримано відповідної ухвали суду. Також правоохоронці не отримували і дозволу засудженого на проникнення у його житло.
Сторона обвинувачення (прокурор) в суді зазначила, що слідча дія проводилася з дотриманням вимог КПК і під час її проведення залучалися два поняті. Прокурор також зазначив, що обов’язковість участі підозрюваного у проведенні слідчої дії передбачена лише тоді, коли саме підозрюваний ініціював проведення такої слідчої дії. Крім цього було зазначено, що під час проведення слідчої дії був присутній власник квартири, в якого засуджений винаймав кімнату. З такою позицією погодилися районний суд і апеляційний суд.
З такими аргументами сторони обвинувачення і суддів попередніх інстанцій не погодився Касаційний кримінальний суд, який зокрема зазначив, що такі висновки колегії суддів (апеляція) щодо відсутності порушень вимог процесуального закону є невмотивованими, оскільки стороною захисту наголошувалось не на проведенні обшуку/огляду за відсутності підозрюваного, а саме на тому, що обшук житла був проведений без правової на те підстави, оскільки, незважаючи на те, що був присутній власник всієї квартири, він не мав права давати дозвіл на огляд тієї частини помешкання, яку винаймав на той час підозрюваний, тому проведення цієї слідчої дії без ухвали слідчого судді чи дозволу особи, яка на правових підставах фактично користувалась цим помешканням, було безумовним порушенням права останнього на недоторканість житла.
Верховний Суд погодився із аргументами сторони захисту, викладеними в касаційній скарзі, і які подавалися на розгляді в судах попередніх інстанцій, що зважаючи на те, що під час цієї процесуальної дії (обшук/огляд) були вилучено певні речі, які в подальшому було визнано речовими доказами, проведено ряд експертиз, необхідно надати належну оцінку похідним доказам, отриманим внаслідок проведення з порушеннями зазначеної слідчої дії. Рішення апеляційного суду було скасовано і кримінальне провадження направлено на новий розгляд в апеляційний суд.
Пункт 6 частини другої статті 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів – позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.
Частина четверта статті 187 Кримінального кодексу України – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій), спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень – позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна.
✔ Юридична консультація адвоката у кримінальних справах, ✔ захист підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні, ✔ слідчі дії (огляд місця події, обшук, допит, затримання, слідчий експеримент, експертиза тощо), ✔ обрання запобіжного заходу, ✔ участь на стадії судового розгляду кримінального провадження.