Слідчий суддя, частково задовільнивши клопотання слідчого по кримінальному провадженню, змінив відносно підозрюваного запобіжний захід з особистого зобов’язання на домашній арешт.
Підозрюваний, не погоджуючись із таким рішенням, звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, однак апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відмовляючи у відкриття провадження за апеляційною скаргою, суд зазначив, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку з урахуванням положень ст. 309 КПК України, так як частково задовольняючи клопотання слідчого, запобіжний захід був змінений було змінено з особистого зобов’язання на домашній арешт, а не застосовано його.
Верховний Суд не погодився із позицією суду апеляційної інстанції та відправив справу в апеляційний суд для розгляду.
У своїй постанові ВС вказав, що виходячи із системного аналізу положень ст. 309 КПК України та враховуючи вимоги ст. 181 КПК України, поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Таким чином, як вказали судді ВС, слідчий суддя, постановивши ухвалу про зміну запобіжного заходу з особистого зобов’язання на домашній арешт, фактично застосував запобіжний захід у виді домашнього арешту, така ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку, тому право підозрюваного на її оскарження було незаконно обмежено апеляційним судом.
Читайте також: Суд стягнув моральну шкоду за незаконне кримінальне переслідування
✔ Юридична консультація адвоката у кримінальних справах, ✔ захист підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні, ✔ слідчі дії (огляд, обшук, допит, слідчий експеримент, експертиза тощо), ✔ обрання міри запобіжного заходу, ✔ участь на стадії судового розгляду кримінального провадження.