Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно 1) повідомлено про мотиви арешту чи затримання, 2) роз’яснено його права та 3) надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правничою допомогою захисника.
Позбавлення права особи на свободу пересування, недоторканості проявляє у затриманні такої особи або її арешті. Саме затримання умовно можна розділити на адміністративне затримання і кримінальне затримання.
Основним нормативним актом, окрім Конституції України, який регулює порядок адміністративного затримання особи є кодекс про адміністративні правопорушення. Зокрема в кодексі зазначено, кого і на скільки може бути затримано.
Адміністративне затримання можливе щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення
За загальним правилом, адміністративне затримання може бути щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення. Таке затримання особи, тобто обмеження права особи на вільне пересування, можливе до трьох годин. Однак, дозволено, в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення, проведення медичного огляду затримувати особу й до трьох діб. В окремих випадках, при порушенні правил обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, особу може бути затримано до трьох діб, але з обов’язковим письмовим повідомленням про це прокурора протягом 24 годин з моменту фактичного затримання.
Співробітником Національної поліції може бути затримано особу при 1) вчиненні дрібного хуліганства, 2) вчиненні насильства в сім’ї, 3) порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, 4) при поширюванні неправдивих чуток, 5) вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, 6) публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, 7) при прояві неповаги до суду, 8) вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, 9) правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, 10) незаконного продажу товарів або інших предметів,11) дрібної спекуляції, 12) торгівлі з рук у невстановлених місцях, 13) при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи 14) появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, 15) у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, 16) при порушенні правил дорожнього руху, 17) правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, 18) при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України.
Отже, як бачимо, адміністративному затриманню повинно обов’язково передувати вчинення адміністративного правопорушення, про що також повинні складатися адміністративні матеріали.
Закон передбачає, що про адміністративне затримання обов’язково повинен складатися протокол такого затримання, в якому зазначаються: 1) посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; 2) відомості про особу затриманого; 3) час і мотиви такого затримання.
Важливо щоб при складанні протоколу про адміністративне затримання особі, яку затримують уповноважені для затримання посадові особи обов’язково роз’яснили її права, передбачені Конституцією України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, серед прав, які повинні роз’яснити особі, яку затримують: 1) право на судове оскарження усіх рішень, дій, бездіяльності відповідних посадових осіб; 2) право на відшкодування завданої представниками держави шкоди; 3) право на професійну правову допомогу адвоката; 4) право не свідчити проти себе та своїх близьких; 5) право давати пояснення; 6) право подавати клопотання; 7) право виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача тощо.
Про ознайомлення із правами, особа, яку притягають до відповідальності та затримують ставить підпис.
Час адміністративного затримання особи
Важливою є інформація про час затримання особи. В протокол затримання заноситься інформація про фактичний час, з якого особа була позбавлена можливості вільно пересуватися, а не з моменту, коли особа була доставлена до поліцейського відділку.
Про адміністративне затримання особи повідомляється родичам такої особи. Інформація про таке повідомлення заноситься у протокол адміністративного затримання особи.
Особа, яку затримують, може також наполягати на виклик до неї адвоката, якого вона хоче, а не того, якого йому нав’язують. Для цього не потрібно пам’ятати на пам’ять номер телефону адвоката. Достатньо лише пам’ятати прізвище та ім’я захисника (наприклад: адвокат Богдан Глядик). За цією інформацією, поліцейський, через Єдиний реєстр адвокатів України, який є відкритий абсолютно для усіх, може отримати телефон адвоката, з яким особа просить зв’язатися.
Під час затримання особи, може проводитися особистий огляд особи, а також огляд тих речей, які є в особи на момент затримання. Під час проведення огляду також обов’язково складається відповідний протокол.
Після складення протоколу про адміністративне правопорушення та адміністративного затримання, особу може бути доставлено в суд, для розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Читайте також: Конституційний Суд висловився про адміністративний арешт за рішенням суду
✔ Юридична консультація адвоката у кримінальних справах, ✔ захист підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні, ✔ участь адвоката у слідчих діях (огляд, обшук, допит, відтворення, слідчий експеримент тощо), ✔ під час обрання міри запобіжного заходу, ✔ участь на стадії судового розгляду кримінального провадження.