Ефективні механізми захисту права на свободу в контексті діяльності міжнародних інституцій
17 квітня 2026 року в Національній асоціації адвокатів України відбувся практично орієнтований воркшоп на тему «Ефективні механізми захисту права на свободу в контексті діяльності міжнародних інституцій».
Захід зібрав широку аудиторію: адвокатів, правників, науковців та фахівців у сфері захисту прав людини. Рівень залученості учасників – зокрема, якість запитань та глибина дискусії – підтвердив, що тема заходу відповідає реальним потребам практикуючих адвокатів.
Воркшоп модерував секретар Комітету НААУ з питань захисту прав людини, засновник юридичної мануфактури Адвокатський ЦЕХ адвокат Богдан Глядик – практикуючий кримінальний адвокат, чия спеціалізація безпосередньо пов’язана із захистом підозрюваних, обвинувачених під час розгляду клопотань повʼязаних з обранням запобіжного заходу, його продовженням, зміною та захистом права на свободу в кримінальних провадженнях. У вступному слові він окреслив суть проблеми з позиції практика: в умовах, коли питання обґрунтованості тримання під вартою та меж державного втручання у права людини є особливо гострими, знання міжнародних правових інструментів – не академічний надлишок, а конкретний ресурс захисту, який українські адвокати досі використовують вкрай рідко.
Спікеркою заходу стала Ганна Юдківська – юрист-практик міжнародного рівня, суддя Європейського суду з прав людини протягом 2010–2022 років, за участю якої ухвалено 1742 рішення ЄСПЛ, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» та «Істоміна проти України». Сьогодні вона обіймає посаду Голови Робочої групи ООН з питань свавільних затримань. Поєднання суддівського досвіду та мандату діючого міжнародного органу зробило її виступ надзвичайно точним – без дистанції між теорією та практикою.
Центральним предметом дискусії стали повноваження та практика Робочої групи ООН з питань свавільних затримань – одного зі Спеціальних механізмів Ради ООН з прав людини, який, попри свою реальну ефективність, залишається невідомим в українській адвокатській спільноті.
Ганна Юдківська детально розкрила структуру та повноваження Робочої групи. Вона складається з п’яти незалежних експертів, представляючи п’ять географічних регіонів, проводить дві закриті сесії на рік у Женеві та розглядає індивідуальні скарги щодо випадків свавільного позбавлення волі. Ключова перевага цього механізму – швидкість і гнучкість: Робоча група здатна реагувати значно оперативніше, ніж традиційні судові процедури Страсбурзького суду.
Учасники отримали детальний розбір п’яти категорій свавільного затримання за класифікацією Робочої групи: від відсутності правових підстав для арешту та переслідування за реалізацію фундаментальних свобод – до грубих порушень права на справедливий суд, дискримінаційного переслідування та тривалого адміністративного утримання без перегляду. Такий підхід дозволяє оцінювати національні кримінальні провадження крізь призму міжнародного права – і ця оптика виявляється дуже продуктивною для практичної роботи адвоката.
Особливо цінним виявився аналіз реальних висновків Робочої групи. Пані Юдківська навела конкретні кейси – від справ, пов’язаних з антивоєнними висловлюваннями в росії, до прецедентів щодо обтяжливих фінансових умов звільнення, які фактично перетворюють заставу на інструмент ув’язнення за майновою ознакою. Ці приклади наочно продемонстрували: висновки Робочої групи можуть слугувати реальним важелем впливу – як у межах національних проваджень, так і у міжнародному вимірі.
Окреме місце посіло питання співвідношення між Робочою групою ООН та Європейським судом з прав людини. Спікерка пояснила процедурну логіку взаємодії між цими механізмами, зокрема коли звернення до одного органу може заблокувати доступ до іншого — і як адвокат має це враховувати при виборі стратегії.
Практичний блок воркшопу охопив процедуру подання індивідуальних скарг до Робочої групи: форму звернення, вимоги до обсягу матеріалів, строки розгляду, порядок отримання відповіді від уряду та механізм публікації висновків. Учасники отримали чітке розуміння того, як підготувати ефективне звернення та яких помилок слід уникати.
Аудиторія продемонструвала реальну фахову зацікавленість. Богдан Глядик спрямовував дискусію у практичне русло – питання стосувалися перспектив звернення до міжнародних органів у конкретних типах справ, практичних шансів на успіх індивідуальних скарг та можливостей використання висновків Робочої групи у національних судах. Така дискусія підтвердила: адвокатська спільнота готова до освоєння міжнародних інструментів захисту – за умови, що вони подаються точно, практично та без зайвої академічності.
Проведення подібних заходів є частиною послідовної роботи комітету НААУ із питань захисту прав людини зі зміцнення міжнародного виміру адвокатської практики. Закономірно, що цей напрям знаходить продовження і в роботі Адвокатського ЦЕХу – для якого міжнародні стандарти захисту свободи є не теоретичним контекстом, а частиною щоденної практики адвоката Богдана Глядика у справах, де на кону стоїть свобода людини. Для адвокатів, чия робота пов’язана із захистом права на свободу – зокрема у сфері запобіжних заходів – воркшоп став практичним підтвердженням простої тези: ефективний захист сьогодні потребує не лише знання національного законодавства, а й точного розуміння того, як і коли задіяти міжнародні механізми – і яким саме чином перетворити їх висновки на реальний результат для клієнта.