Тримання під вартою триває вже 1093 дні
Вчора адвокат Богдан Глядик вкотре брав участь у розгляді клопотання про продовження моєму клієнту строку тримання під вартою. 1093 дні у СІЗО. Три роки без кількох днів.
Прокурор подав клопотання на двох аркушах. Той самий текст, що й десятки разів до цього. Виступ тривав менше хвилини. Сказав лише: «Ризики, встановлені раніше, продовжують існувати. Прошу продовжити на 60 діб». І все.
Ми подали заперечення на шістнадцяти аркушах. Детально розібрали, чому клопотання не відповідає ні вимогам КПК, ні практиці ЄСПЛ. Додали понад тридцять п’ять аркушів додатків. Виступали майже годину. Говорили по кожному пункту окремо.
Суддя слухав уважно. Не перебивав. Дослідив усі матеріали. Пішов до нарадчої кімнати. Вийшов – і продовжив тримання під вартою ще на 60 діб.
Такий результат вже не дивує. Він лише вкотре підтверджує те, що ми бачимо роками, і те, про що відкрито говорить звіт IAC ISHR: автоматичне продовження запобіжних заходів стало системною практикою українських судів. Понад 90 % таких клопотань задовольняються, часто без реального аналізу.
У нашій справі вже був обвинувальний вирок. Потім апеляція його скасувала і повернула справу на новий розгляд. Тоді мало хто вірив у такий результат: ні суддя першої інстанції, який виносив той вирок, ні прокурор, який підтримував обвинувачення, ні навіть багато колег-адвокатів. Усі вважали справу програною назавжди. Але вирок скасовано. Зараз ми знову в першій інстанції і крок за кроком доводимо, що клієнт має бути виправданий. І водночас щодва місяці боремося за те, щоб він не залишався за ґратами під час цього розгляду.
Це вже не про конкретні ризики. Це про інерцію системи, яка боїться взяти відповідальність.
ЄСПЛ давно пояснив: якщо людина сидить роками, а справа по суті не рухається, тримання під вартою перестає бути законним. У нас нових доказів ризиків немає вже кілька років. Але ухвала все одно «продовжити».
Ми розуміємо суддів. Звільнити людину після трьох років у СІЗО – це ризик. Продовжити – безпечно. Легше написати стандартні три сторінки, ніж пояснювати, чому ризиків більше немає.
Тому ми й подаємо десятки аркушів заперечень і десятки аркушів додатків кожного разу. Кожне таке рішення – це ще один доказ для Страсбурга. Кожне ігнорування прокурором вимог КПК і практики ЄСПЛ – це ще одна цеглина в майбутню справу проти України.
І поки система працює на інерції, ми будемо робити свою роботу – спокійно, детально, професійно. Так, як зробили це в апеляції, коли ніхто не вірив. І так, як робимо це зараз, коли доводимо в новому колі розгляду: людина має право не лише на справедливий суд, а й на свободу до вироку.
Тримання під вартою через три роки давно перестало бути запобіжним заходом. Воно стало фактичним покаранням без вироку.
І ми не зупинимося, поки це не зміниться.