Суд відмовив у застосуванні запобіжного заходу
Коли до рук потрапляє клопотання прокурора про запобіжний захід, перша реакція – тривога. Нормально. Завдання адвоката захисту – швидко повернути ясність: що відбувається, що саме перевіряє слідчий суддя і який план дій.
У цій справі під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу я, адвокат Богдан Глядик, здійснював захист підозрюваного. Провадження стосувалося підозри клієнта у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 203-2 КК (незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор) та ч. 2 ст. 209 КК (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом). Прокурор просив застосувати запобіжний захід до підозрюваного у виді застави в понад 1,5 млн грн. Суд вислухав сторони, оцінив матеріали – і відмовив у застосуванні будь-якого запобіжного заходу. Не зменшив суму, не запропонував альтернативу – відмовив повністю.
Запобіжний захід – це не покарання до вироку. Його повинні застосовувати лише тоді, коли доведено реальні ризики на майбутнє: що людина може переховуватися від суду, органу досудового розслідування, здійснювати тиск на свідків чи експертів або знову вчинити кримінальне правопорушення. У нашому кейсі матеріали описували минулі події – обшуки, контрольовані дії, документи. Але з них не випливало, що завтра підозрюваний зникне, впливатиме на когось чи відновить діяльність, яка містить ознаки протиправної. Якщо ризиків немає – жоден запобіжний захід не потрібен. Це нормальна і законна логіка, яка захищає свободу та гідність людини і відповідає підходу ЄСПЛ.
Застава – лише інструмент забезпечення належної процесуальної поведінки. Вона, як і будь який запобіжний захід, має сенс, коли ризики справді доведені і сума реально працює як гарантія. Вимога грошей «про всяк випадок» – неправильна. Суд не повинен підмінювати аналіз ризиків емоціями чи загальними абстрактними припущеннями.
В Адвокатському ЦЕХу ми діємо просто і точно. Відділяємо події “вчора” від ризиків “завтра”. Моє завдання як адвоката донести слідчому судді рівно те, що стосується майбутньої поведінки конкретної людини. Коли прокурор не довів жодного реального ризику, ми не шукаємо «півзаходів» заради компромісу – просимо відмовити в задоволенні його клопотання повністю. Тому що так передбачено законом. Це й сталося в цьому конкретному кейсі.
У складних кримінальних справах часто багато томів матеріалів і технічних деталей. Це може створювати враження на непідготовленого стороннього спостерігача. Але саме по собі це не вирішує питання свободи. Слідчий суддя повинен дивиться на прості речі: чи є підстави вважати, що підозрюваний зникне, буде тиснути на свідків чи вчинятиме нові злочини. Якщо відповідь «ні», або “це не точно” – запобіжний захід застосовувати не можна.
Адвокатський ЦЕХ – це юридична майстерня. Тут немає шоу. Є спокій, логіка і підготовка. Я говорю просто, щоб у стресі ви розуміли кожен крок і відчували захист. Моє завдання – захист ваших прав та інтересів.
Читайте також як адвокати домоглися скасування вироку та направлення справи на новий розгляд.